Проблемне навчання як засіб організацї навчальної діяльності учнів

  На мою думку – традиційні форми навчання застаріли, вони не можуть оволодіти увагою сучасних школярів, яких потрібно зацікавити та здивувати. Сучасна школа покликана застосовувати модель навчання, що будується на діалозі та взаємодії.  На особливу увагу заслуговують форми і методи інтерактивного навчання.
Сучасний учитель повинен застосовувати на свої уроках такі завдання, які сприяли б не тільки розвитку нової особистості, здатної повноцінно само реалізуватися в сучасному житті, а й завдання, які би були спрямовані на розвиток творчих здібностей школярів, бо саме творчість стимулює розвиток інтересів, мислення, дослідницької активності.

Усе більш широкого визнання і розповсюдження набувають новітні технології, що привертають увагу вчителів. Важливе місце серед них посідає технологія проблемного навчання, яка полягає у тому, що створюються під керівництвом учителя проблемні ситуації, а учні в результаті самостійної діяльності активно їх вирішують. Такий принцип навчання є одним із засобів розвитку розумових сил учнів, їх самостійності та активності, творчого мислення.

Метою проблемного навчання є забезпечення активного ставлення учнів до оволодіння знаннями, уміннями та навичками за допомогою розв'язування пізнавальних, навчальних завдань.

Основними завданнями проблемного навчання є:

 • розвиток мислення, здібностей учнів, їх творчих умінь;

• засвоєння учнями знань, умінь, які самостійно здобуті в ході активної пізнавальної діяльності;

• виховання активної творчої особистості, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми.

В чому полягають переваги проблемного навчання?

• Вчить мислити логічно, науково, творчо.

• Робить навчальний матеріал більш доказовим та переконливим для учнів, формує не тільки знання, а знання-переконання, що слугує основою для формування наукового світогляду.

• Сприяє формуванню стійких знань, так як матеріал, самостійно здобутий учнем, міцно зберігається в пам'яті.

• Впливає на емоційну сферу учнів, формує такі цінні почуття як почуття впевненості у своїх силах, радість та задоволення від напруження розумової діяльності.

• Формує в учнів елементарні навички пошукової, дослідницької діяльності.

 • Активно сприяє розвитку позитивного ставлення та інтересу як до даного навчального предмету, так і до навчання взагалі.

Найбільш ефективно пізнавальна діяльність учнів здійснюється тоді, коли вони усвідомили поставлену перед ними проблему. Відповідно до цього створюється проблемна ситуація, яка й викликає інтелектуальне утруднення. Це виникає у процесі навчання в тих умовах, коли учень не може пояснити сутність процесів або явищ, але він знає способи розв’язання поставленої перед ним проблеми. Такі обставини сприяють досягненню психологічної мотивації дій у створеній ситуації. Проблемна ситуація за таких умов вибудовується в проблему, і учень шукає нових способів дій або прогнозує шляхи подолання ситуації, яка зустрілася йому на шляху. Це дозволяє стверджувати, що учень стоїть на порозі першовідкривача та досягнення особистої мети, яку поставив перед ним учитель. Крім того, є можливість контролювати та корегувати етапи цього процесу, для того щоб спрямувати мислення в потрібне русло. Учитель може не тільки створювати проблемні ситуації, але й скеровувати пошукову діяльність учня на самостійну постановку навчальних проблем.

 Технологія проблемного навчання включає наступні дії:

1. Зіткнення з проблемою, створення проблемної ситуації;

2. Збір і аналіз даних;

3. Висування гіпотез, встановлення причинно – наслідкових зв’язків;

4. Перевірка припущень;

5. Побудова учнями пояснень;

6. Аналіз процесу дослідження.

Беручи до уваги реалізацію цілей проблемного навчання, можна виділити такі типи уроків:

 • урок-диспут;

• урок відкриття;

• урок- діалог;

• урок – пошук істини;

• урок-дослідження;

• урок диспут.

Щоб активізувати роботу думки учнів за допомогою проблемних запитань, учитель повинен удосконалювати прийоми і методи своєї роботи, особливо майстерно організовувати евристичні бесіди.  

 Крім використання окремих завдань проблемного характеру, які є структурними елементами окремих уроків, проблемний характер носять інтерактивні методи та форми:

•              Мозкова атака
•              Ажурна пилка
•              Діаграма Вена
•              Метод «Прес»
•              Акваріум
•              Рольові ситуації
•              Шкала думок
•              Мікрофон

Проблемний характер носять такі методичні прийоми:

•              Знайди помилку
•              Сторінка зі щоденника мандрівника
•              Відгадай хто я
• Тематичні терміни (учням пропонується записати терміни з теми за певний час)
•              Вірю – не вірю
•              Пазли (скласти розрізану карту)
•          Показуха (учні мімікою і жестами показують об’єкт чи явище, інші повинні відгадати)
•              Шифрований запис
•           По порядку (записати міста з півночі на південь, збільшення кількості опадів)
•             Третій зайвий
•            Ланцюжок (учні по черзі називають терміни з теми, при чому наступний учень повторює всі попередні і додає свій).

Які ж шляхи і правила створення проблемних ситуацій? Їх існує багато, проте найбільш поширеними є:

- спонукання учнів до пояснення явищ, фактів, їх зовнішньої невідповідності, протиріччя;

- спонукання до вибору правильного варіанту відповіді та її обґрунтування;

-   перехід від одиноких фактів до узагальнень;

-   зіставлення суперечливих фактів, явищ.

Сьогодні під проблемним навчанням розуміється така організація навчальних занять, що припускає створення під керівництвом учителя проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність учнів з їхнього розв'язання, у результаті чого відбувається творче оволодіння професійними знаннями, навичками, уміннями і розвиток розумових здібностей. Використання технології проблемного навчання на уроках сприяє глибокому засвоєнню знань, одночасно формуючи розвиток дитини. На таких уроках успіху досягають навіть найслабші учні. Вони приєднуються до пошуку істини і непомітно для себе включаються в колективний діалог. Ефективність проблемного навчання в тому, що воно сприяє розвитку пізнавальної, комунікативної, практичної і творчої діяльності учнів, їхньої особистості, вмінню випускників школи використовувати засвоєні знання в реальному житті для вирішення практичних завдань.