Опис досвіду

Впровадження технології проблемного навчання як засобу формування ключової компетентності «уміння вчитися» на уроках

Стрімкі соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Нова освітня філософія передбачає спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття і розвиток потенційних можливостей, здібностей учнів. Для того, щоб розв'язати актуальні проблеми освіти, необхідне широке впровадження таких технологій, які були б спрямовані на розвиток творчих сил, здібностей і нахилів школярів.

На мою думку, традиційні форми навчання застаріли. Вони не можуть оволодіти увагою сучасних школярів, яких потрібно зацікавити та здивувати. Сучасна школа покликана застосовувати модель навчання, що будується на діалозі та взаємодії. На особливу увагу заслуговують форми і методи інтерактивного навчання. Сучасний учитель повинен ставити на своїх уроках такі завдання, які сприяли б не тільки розвитку нової особистості, здатної повноцінно реалізуватися в сучасному житті, а й завдання, які були б спрямовані на розвиток творчих здібностей школярів, бо саме творчість стимулює розвиток інтересів, мислення, дослідницької активності.

Серед нових технологій навчання важливе місце посідає проблемне навчання, яке полягає у тому, що створюються під керівництвом учителя проблемні ситуації, а учні в результаті самостійної діяльності активно їх вирішують. Такий принцип навчання є одним із засобів розвитку розумових сил учнів, їх самостійності та активності, творчого мислення.

Метою проблемного навчання є забезпечення активного ставлення учнів до оволодіння знаннями, уміннями та навичками за допомогою розв'язування пізнавальних, навчальних завдань.

Основними завданнями проблемного навчання є:

 • розвиток мислення, здібностей учнів, їх творчих умінь;

• засвоєння учнями знань, умінь, які самостійно здобуті в ході активної пізнавальної діяльності;

• виховання активної творчої особистості, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми.

Переваги проблемного навчання:

• вчить мислити логічно, науково, творчо;

• робить навчальний матеріал більш доказовим та переконливим для учнів, формує не тільки знання, а знання-переконання, що слугує основою для формування наукового світогляду;

• сприяє формуванню стійких знань, так як матеріал, самостійно здобутий учнем, міцно зберігається в пам'яті;

• впливає на емоційну сферу учнів, формує такі цінні почуття як почуття впевненості у своїх силах, радість та задоволення від напруження розумової діяльності;

• формує в учнів елементарні навички пошукової, дослідницької діяльності;

 • активно сприяє розвитку позитивного ставлення та інтересу як до даного навчального предмету, так і до навчання взагалі.

Найбільш ефективно пізнавальна діяльність учнів здійснюється тоді, коли вони усвідомили поставлену перед ними проблему. Відповідно до цього створюється проблемна ситуація, яка й викликає інтелектуальне утруднення і бажання її вирішити.  Це виникає у процесі навчання в тих умовах, коли учні не можуть пояснити сутність процесів або явищ, але знають способи розв’язання поставленої перед ними проблеми. Вони шукають нові способи дій або прогнозують шляхи подолання ситуації, яка зустрілася на шляху. Це дозволяє стверджувати, що школярі стоять на порозі першовідкривачів та досягнення особистої мети, яку поставив перед ними учитель. Крім того, є можливість контролювати та корегувати етапи цього процесу, для того щоб спрямувати мислення в потрібне русло. Учитель може не тільки створювати проблемні ситуації, але й скеровувати пошукову діяльність учня на самостійну постановку навчальних проблем.

 Технологія проблемного навчання включає наступні дії:

1. зіткнення з проблемою, створення проблемної ситуації;

2. збір і аналіз даних;

3. висування гіпотез, встановлення причинно – наслідкових зв’язків;

4. перевірка припущень;

5. побудова учнями пояснень;

6. аналіз процесу дослідження.

Беручи до уваги реалізацію цілей проблемного навчання, можна виділити такі типи уроків:

 • урок-диспут;

• урок відкриття;

• урок- діалог;

• урок – пошук істини;

• урок-дослідження.

Щоб активізувати роботу думки учнів за допомогою проблемних запитань, учитель повинен удосконалювати прийоми і методи своєї роботи, особливо майстерно організовувати евристичні бесіди.  

 Крім використання окремих завдань проблемного характеру, які є структурними елементами окремих уроків, проблемний характер носять інтерактивні методи та форми:

ü Мозкова атака

ü Метод досліджень

ü Метод дискусій

ü Діаграма Вена

ü Метод «Прес»

ü Метод гіпотез і прогнозування 

ü Рольові ситуації

ü Шкала думок

ü Мікрофон

Проблемний характер носять такі методичні прийоми:

Ø Знайди помилку

Ø Сторінка зі щоденника читача

Ø Відгадай, хто я?

Ø Тематичні терміни (учням пропонується записати терміни з теми за певний час)

Ø Вірю – не вірю

Ø Шифрований запис

Ø По порядку

Ø Третій зайвий

Ø Ланцюжок (учні по черзі називають терміни з теми, наступний учень повторює всі попередні і додає свій).

Які ж шляхи і правила створення проблемних ситуацій? Їх існує багато, проте найбільш поширеними є:

§  спонукання учнів до пояснення явищ, фактів, їх зовнішньої невідповідності, протиріччя;

§  спонукання до вибору правильного варіанту відповіді та її обґрунтування;

§  перехід від одиноких фактів до узагальнень;

§  зіставлення суперечливих фактів, явищ.

Отже, сьогодні під проблемним навчанням розуміється така організація навчального процесу, яка припускає створення під керівництвом учителя проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність учнів з їхнього розв'язання, у результаті чого відбувається творче оволодіння знаннями, навичками, уміннями і розвиток розумових здібностей. Використання технології проблемного навчання на уроках сприяє глибокому засвоєнню знань, одночасно формуючи розвиток дитини. На таких уроках успіху досягають навіть найслабші учні. Вони приєднуються до пошуку істини і непомітно для себе включаються в колективний діалог. Ефективність проблемного навчання в тому, що воно сприяє розвитку пізнавальної, комунікативної, практичної і творчої діяльності учнів, їхньої особистості, вмінню випускників школи використовувати засвоєні знання в реальному житті для вирішення практичних завдань.

Література

1.     Герлун Н. Проблемне навчання як засіб формування пізнавальних творчих здібностей учнів/ Н. Герлун// Директор школи. – 2006. - №27.

2.     Фурман А.В. Проблемні ситуації в навчанні / А.В. Фурман. – К.: Радянська школа, 1991. – 191 с.

3.     Як стати майстерним педагогом: навч.-метод. посібник / кол. авторів: В.І.Ковальчук, Л.М. Сергеєва та ін.; за заг. ред. Л.І. Даниленко. – К.: [б.в.], 2007.

4.     Юровчик В.Г. Проблемне навчання як метод організації навчальної діяльності учнів / В.Г. Юровчик // Підвищення ефективності та якості уроку: проблеми, пошуки, перспективи: матеріали обласної науково-практичної конференції. – Луцьк. – 2014. – С. 31-35.

Впровадження активних форм і методів роботи на уроках географії

     Учитель, який намагається навчити, не розпалюючи в 
учнів бажання вчитись, б'є молотом по холодному залізу.

Горацій Ман

       Загальноосвітня цінність шкільного курсу географії полягає в тому, що у процесі його вивчення учні знайомляться з реальним життям у навколишньому середовищі, з життям суспільства в усіх його проявах і зв’язках. Географічна наука є сьогодні унікальною системою, яка сприяє накопиченню знань, умінь, навичок та інтелектуального розвитку особистості. Географічні ознання і вміння дають змогу учням усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних і геоекологічних подіях своєї держави та світу в цілому.

Завданням вчителя географії на нинішньому етапі є підготовка учнів не тільки до соціальної адаптації, а й до активного освоєння ситуацій соціальних змін щодо потреб особистості та суспільства. Адже сучасний випускник школи повинен вміти самостійно набувати необхідні знання і вміло застосовувати їх на практиці для розв'язання проблем, бути комунікабельним, постійно працювати над розвитком власного інтелекту. Досягнення цього завдання вимагає від вчителя пошуку дійових форм і методів навчання, що базуються на новітніх принципах та прийомах навчання географії.

Мозковий штурм — ефективний метод колективного обговорення проблеми чи завдання, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлювання думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. На уроці називаю тему "мозкового штурму". При цьому "мозковий штурм" організовую за такими правилами:

1. Усі учасники "штурму" пропонують ідеї щодо географічних назв (ідеї можуть бути різними).

2. Один учень (секретар) записує на дошці запропоновані ідеї. Коли група вважає кількість запропонованих ідей достатньою, переходять до наступного етапу.

3. Ідеї систематизуються, аналізуються, розвиваються групою.

4. Групи обирають найкращі рішення. 

Навчальні дискусії поглиблюють та закраплюють знання учнів, виробляють вміння дискутувати, доводити, захищати та відстоювати свою думку, прислухатися до думки інших. Цей метод застосовую при вивчення нового матеріалу. 

Працюючи над проблемою «Активні форми і методи роботи на уроках географії», знаходжу шляхи залучення учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності. Завдяки цьому учні не лише виявляють інтерес до навчання, а й творчо сприймають навчальний матеріал, шукають шляхи і засоби вирішення проблем, які виникають в ході вивчення географії.

Активні форми і методи навчання допомагають зробити кожного учня суб'єктом навчання, який виконує творчі завдання, вступає в діалог з вчителем, класом, може самостійно освоювати новий матеріал та навчати інших. 

Що ж означає термін "активне навчання"? Можна вважати, що навчання саме по собі є активним, навіть якщо учні на уроці просто слухають пояснення вчителя або працюють самостійно з підручником. Однак, дослідження свідчать, що учні під час навчання повинні робити набагато більше, аніж просто слухати або писати. Вони повинні читати, писати, обговорювати, вирішувати проблеми, спостерігати, застосовувати нові знання та навички на практиці, коригувати свої дії з урахуванням зворотного зв'язку. Учнів необхідно залучати до розумових операцій вищого рівня - аналізу, синтезу, оцінювання. Отже, активне навчання - це навчання, яке спрямоване на використання різних форм у навчанні і осмислення школярами того, що вони роблять. Для вчителя важливе не лише те, скільки знає учень, а й чи в змозі він використовувати отримані знання у повсякденному житті.

Різноманітність активних форм і методів навчання дозволяє використовувати їх з однаковою ефективністю на різних етапах уроку. З їх допомогою активізую діяльність учнів, підвищую їх розумові зусилля, поліпшую процес засвоєння знань, умінь і навичок, підпорядковую процес навчання своїй керівній дії, постійно контролюю хід засвоєння матеріалу.

Звичайно, застосування таких методів заставляє старанно планувати свою роботу, щоб досягти результатів. Тому, коли матеріал складніший чи об'ємний, даю учням випереджувальні завдання (попередньо прочитати, подумати над питанням, підготувати повідомлення). А на уроці у вправі-грі подаю дітям «ключ» до засвоєння теми. Якщо матеріал простий і доступний учням, то використовую самостійну роботу з наступною бесідою.

Плануючи урок з активними формами, визначаю хронометраж, готую питання і можливі на них відповіді, визначаю критерії оцінювання ефективності роботи, підшуковую цікаві для учнів випадки, проблеми, щоб мотивувати їхню діяльність.

Особливу увагу приділяю для налаштування учнів на роботу на початку уроку. В середніх класах до кожного уроку продумую девіз (наприклад: «Сила у того, хто знає!», «Вчимося не просто слухати, а чути. Не просто дивитися, а бачити. Не просто відповідати, а міркувати. Дружно і плідно працювати.» ), який привертає увагу учнів до роботи, формулюємо з учнями «Правила поведінки на уроці». Проводжу психологічні тренінги («Храм тиші», «Очікування від уроку»). В старших класах використовую вправу «Незакінчені речення» («Я навчаюсь для того, щоб…», «Я хочу дізнатись нове про…», «Я очікую від уроку …», «Для успішного навчання мені потрібно…», «Жити – це означає…»).

Для мотивації навчальної діяльності учнів створюю проблемні ситуації, які викликають в дітей подив, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання, підкреслюють парадоксальність явищ та процесів. При подачі матеріалу використовую метод бесіди в поєднанні з пояснювальною розповіддю. Бесіду будую з постановкою проблемних завдань і залученням різних засобів навчання. Щоб перевірити, чи учні зрозуміли інформацію, даю завдання пояснити термін своїми словами, навести власні приклади, показати подібні ознаки в інших процесах або явищах, передбачити наслідки, знайти протилежності. Оголошую критерії оцінки роботи учнів. Часто залучаю до визначення очікуваних результатів заняття дітей, щоб вони розуміли до чого їм треба прагнути і як будуть перевірятись їхні досягнення.

З власного досвіду знаю, що учні, які працюють колективно, починають активно і цілеспрямовано мислити. Маючи спільну мету в групі, вони за певний час разом шукають шляхи її досягнення, адже успіх чи невдача будуть спільними для всіх. Крім того, під час групової роботи іде процес безпосереднього навчання одними учнями інших, використання раніше набутих знань. Учні стають більш організованішими, в них з'являється бажання поділитися своїми знаннями, досвідом. Тому на своїх уроках залучаю дітей до роботи в творчих групах. В основному групи складаються з 4 – 6 осіб, хоча учні можуть працювати й парами. Даю завдання групі обговорити і подати свій варіант розв'язання проблеми. Під час роботи учнів в групах допомагаю їм формувати навички спільної діяльності в атмосфері співпраці.

Активність пізнавальної діяльності учнів досягається шляхом підбору творчих завдань. Це може бути складання кросвордів, чайнвордів. Дітям подобається придумувати рекламу, тому в 7 класі вони рекламують материки, у 8 класі – найцікавіші місця України (проект «7 чудес України»), у 9 класі – продукцію кожної галузі. Великий інтерес викликають в учнів завдання придумати пантоміму на тварину певної природної зони, а однокласники мають її назвати (7 клас). Школярі 6 класу складають невеликі фантастичні розповіді про уявну мандрівку по оболонках Землі, а учні 10 класу пишуть твір « Що приваблює мене в … (назва країни)».

Робота з картою є важливим етапом на уроці географії. Щоб вона була ще й цікавою, намагаюся її урізноманітнювати. Проводжу картографічні тренінги, коли учні працюють з контурною картою без атласу. Також школярам подобається виступати опитувачем, коли вони мають змогу побувати в ролі вчителя і перевірити знання карти своїх однокласників. У 8 – 10 класах учні працюють з електронними атласами.

Активні методи зручно застосовувати з мультимедійними інтерактивними засобами у сполученні з аудіовізуальними, коли на великому екрані учні мають можливість розглянути багато географічних об'єктів і явищ у поєднанні з анімацією. Щоб вивчити щось швидко й надовго, треба побачити, почути й відчути це. Навчання стає ефективнішим за допомогою ілюстрацій та звукового сприйняття. Тому на своїх уроках часто використовую тематичні відеозаписи. 

У своїй роботі використовую метод проектів, який формує в дітей практичне і творче мислення, навички користування додатковою літературою, вміння порівнювати, доказувати, передбачати наслідки, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, самостійно приймати рішення. Уроки-проекти присвячую темам ««Глобальні проблеми людства» (10 клас), «Економічне районування» (9 клас), «Охорона довкілля» (8 клас). Ефективним є використання проектів в позакласній роботі з географії. Так, наприклад, члени туристсько-краєзнавчого гуртка підготували проект «Віковічні свідки історії села Деревок. Але чи вічні?», присвячений віковим дубам, які ростуть на території села. 

Метод "карусель" добре застосовувати тоді, коли задану тему можна поділити на підтеми. На окремих аркушах паперу записуємо одну підтему, або об'ємне питання. Об'єднавшись в групи, учні починають працювати над кожним питанням на окремому аркуші. Через певний час вони передають питання від групи до групи, дописуючи свої думки, аналізують те, що вже записане, погоджуються з ним чи його спростовують. Закінчують свою роботу тим питанням чи підтемою, з якої починали і, зрештою, мають змогу побачити, що було дописано іншими групами. Цей метод використовую для підсумку, повторення чи закріплення матеріалу, а також під час колективного навчання.

Вважаю, що активізація доступу до засвоєного матеріалу найкраще здійснюється через гру. Граючись, діти пізнають складний, часом суперечливий матеріал, але при цьому не стомлюються і не вважають його нецікавим. Гра – життєдайне джерело дитячого мислення.

Ігрова діяльність дозволяє вирішувати широке коло різноманітних завдань:

- перевірити та узагальнити в ігровій формі набуті знання (гра «Світлофор» дає змогу погодитись чи ні з даним твердженням або ж доповнити його; гра «Пазли» -- перевірити знання карти);

- закріпити вивчений матеріал (гра «Ланцюжок» дає учням по черзі висловити свою думку);

- розвивати вміння мислити (ігри «Знайди помилку», «Географічне лото»);

- набувати лідерських якостей у індивідуальних турнірах (гра «Хто швидше»).

Починаючи вивчення теми «Географічні координати», яка учням дається важче, проводжу гру «Морський бій», що так подобається дітям. Принцип гри підготовлює дітей до ознайомлення з правилами відліку географічних координат. На ігровому полі зашифровую питання для актуалізації досвіду і опорних знань учнів.

В процесі гри формується звичка зосереджуватись, мислити самостійно, розвивається уява, увага, прагнення до знань, виховується дисциплінованість, доброзичливість, почуття відповідальності.

Всі перераховані вище форми, методи яскраво проявляються при проведенні нетрадиційних уроків. Нетрадиційний (нестандартний) урок -- це імпровізоване, але добре продумане заняття, яке має своєрідну структуру. Він цінний своєю оригінальністю і розвиваючим та виховним ефектами. Урок, проведений нестандартно, стимулює творчість вчителя і його вихованців, створює сприятливі умови для співробітництва учнів один з одним і з учителем.

В своїй практиці проводжу нетрадиційні уроки за такими формами:

- урок-ярмарок;

- урок-мандрівка;

- урок-змагання;

- урок-аукціон;

- інтегрований урок;

- урок-інтерв’ю.

Отже, практика застосування активних форм і методів навчання, проведення ігор, нетрадиційних уроків дозволяє дійти певних висновків. Особливостями такого навчання є:

- висока активність усіх учасників;

- творчий підхід до розв’язування поставленого завдання;

- співпраця з усім класом, з кожним учнем і учнями між собою;

- реальне застосування знань, уміння пов'язувати їх із життям; 

- висока відповідальність кожного учасника за свої дії.

Бажані результати у навчально-виховній роботі досягаються завдяки використанню на уроках географії активних форм і методів навчання. Як результат - в учнів розвивається логічне мислення, бажання вчитись, пізнавати і творити.

Активні форми і методи роботи на уроці географії

«Єдиний шлях, що веде до знань – це діяльність». Ці слова Б. Шоу якнайточніше відображають сучасну школу і сучасний урок. Завдання, яке стоїть перед учителем у ХХІ столітті, це виховати особистість, здатну до творчості, самореалізації, самовдосконалення протягом усього життя.

Активні форми і методи навчання допомагають зробити кожного учня суб'єктом навчання, який виконує творчі завдання, вступає в діалог з вчителем, класом, може самостійно освоювати новий матеріал та навчати інших. Завдяки цьому учні не лише виявляють інтерес до навчання, а й творчо сприймають навчальний матеріал, шукають шляхи і засоби вирішення проблем, які виникають в ході вивчення географії.

Для кращого засвоєння учнями програмового матеріалу, розширення їхнього кругозору, мотивації діяльності, для ефективнішого подання нового матеріалу використовую різноманітні форми, методи та прийоми роботи на уроці. Зокрема це …

Словесний ланцюг

Вчитель висловлює речення щодо вивченого матеріалу. Учні повинні продовжити думку, починаючи своє речення останнім словом попереднього співрозмовника.

Наприклад. Тема «Атмосфера»

Вода, випаровуючись з земної поверхні, перетворюється на водяну пару.

Водяна пара піднімається в небо.

В небі пара конденсується в хмари…

Детектив

Учневі пропонується початок розповіді з втраченим продовженням. Він повинен пригадати чи продовжити логічним судженням текст. Цей прийом є ефективним при перевірці домашнього завдання.

Наприклад. «Подорож до материка Антарктида»

Рекламна перерва

Для узагальнення та систематизації знань даю учням завдання виготовити рекламний плакат, листівку, буклет щодо вивченої теми. Учні вчаться працювати в групах, виявляють свою творчість і реалізують знання на практиці. Крім того, пробують сере в ролі рекламних агентів.

Наприклад. Після вивчення країни в курсі «Економічна і соціальна географія світу» учні виготовляють рекламний буклет для туристів.

Темна конячка

Учень описує предмет, явище чи виступає від імені відомої особи, а інші відгадують про що або про кого йде мова.

Плутанка

Вчитель розповідає учням новий матеріал, але висловлює неправильні факти, які протирічать вивченому, або логічно є помилковими. Плутанка триває доти, поки учні не зрозуміють помилку.

Наприклад. Вчитель після вивчення теми «Землетруси» розповідає про поведінку під час цього явища, але все з точність до навпаки.

Ти – мені, я – тобі

Гра організовується після вивчення матеріалу, де треба запам'ятати умовні знаки. Учні вдома готують кілька карток з умовними позначками. В класі об'єднуються в команди, проводять жеребкування. Перший учень показує свою картку  учневі з іншої команди, той має назвати зашифроване. Після цього показує свою картку іншому супернику. У разі неправильної відповіді демонструє наступну. Виграє та команда, в якої першої закінчуються картки.

Словознавець

Для кращого запам'ятовування складного терміну учням пропонується скласти з нього чим побільше слів, не додаючи інших літер і використовуючи наявні лише раз. Перемагає той, хто складе найбільшу кількість слів.

Наприклад. Слово «метаморфізм»: мета, том, тема …

Пантоміма

Гра проводиться для закріплення вивченого матеріалу. Учень мімікою, жестами зображує тварину певної природної зони, а решта мають відгадати, хто це і в якій природній зоні живе. Продовжує гру той, хто правильно відповів. Виграє учень, який найчастіше демонстрував пантоміму.

Мирний двобій

Прийом використовується під час перевірки домашнього завдання. До дошки виходять два учні, які по черзі ставлять один одному запитання з вивченої теми і дають відповіді. Інші учні та вчитель виступають суддями. Оцінюється точність постановки питання і правильність відповідей.

Диктор телебачення

Демонструється фільм без звуку або комп'ютерна презентація без титрів. Учень в ролі диктора коментує зображене.

Моя асоціація

Цей прийом допомагає вчителю зрозуміти не лише засвоєння учнями теми, а й, можливо, відчути його психологічний стан. На етапі уроку «релаксація» учні шукають три асоціації до вивченого.

Морський бій

Вивчаючи тему «Географічні координати», на етапі уроку актуалізація досвіду і опорних знань учні доцільно проводити відому учням гру «Морський бій». На створеному полі в клітинках зашифровуються питання на повторення знань учнів про карту. Учні, «стріляючи», відповідають на питання, а вчитель за принципом цієї гри підготовлює їх до вміння визначати географічні координати.

Незакінчені речення

Для мотивації навчальної діяльності учнів ефективно використовується прийом, коли учні закінчують розпочате вчителем речення.

Наприклад. «Я навчаюсь для того, щоб…», «Я хочу дізнатись нове про…», «Я очікую від уроку …», «Для успішного навчання мені потрібно…», «Жити – це означає…»

Світлофор

При перевірці домашнього завдання чи визначенні рівня засвоєння учнями нового матеріалу можна застосувати гру «Світлофор». Учні мають двосторонні таблички з червоним та жовтим кольорами. Вчитель зачитує твердження, які є правильні і неправильні. У випадку згоди учні показують табличку зеленого кольору, а незгода – червоного кольору.

Пазли

Розрізується фрагмент карти на частини різних форм і розмірів. Завдання учнів якнайшвидше скласти карту. Ця вправа формує навички роботи учнів з картою.

Мандрівники

Учні складають невеликі розповіді про уявну подорож по нашій планеті, а себе представляють в ролі відомих мандрівників.

Наприклад. Шестикласники пишуть «Моя мандрівка по літосфері (атмосфері, гідросфері». Семикласники описують подорож по материках чи океанах. Восьмикласники мандрують по цікавих куточках нашої України. Дев'ятикласники відвідують вітчизняні підприємства. Десятикласники відправляються в уявну подорож до якоїсь країни.

Географічна мозаїка

З наведеного переліку слів учні складають речення. Доцільно використовувати на закріплення вивченого матеріалу.

Паутинка

Завдання учнів -- з'єднати дві групи слів, знайшовши відповідні пари.

Наприклад, в одній колонці гідрологічні об'єкти, а в іншій – їхні власні назви (6 клас).

Море

Річка

Озеро

Канал

Водосховище

Київське

Північнокримський

Псел

Мармурове

Сасик.